Рецепт приготовления цветов кабачков.

Субботняя прогулка с детьми в Экспоцентре. Киев.

День был раскрашен разными красками погоды.
 Все были яркими: облачно, дождливо,солнечно. как-будто три дня в одном.

Сюжет про сковородки.

Никогда не думала, что буду жарить яичницу у себя дома вместе с каналом 1+1 ))

Интересный опыт )

Музей вторсырья. Киев.

Желание попасть в этот музей возникло давно.

И вот, летним пасмурным днем, трое детей и трое взрослых оказались у очень ухоженого, свежевыкрашеного, я бы даже сказала, вылизаного здания под названием «Киевгорвторресурсы».

Достаточно необычное место для музея) 

Было немного не по себе)

Надписи "Вход в музей" не нашли, поэтому пришлось войти в дверь "Секьюрити". Охранник попросил нас подождать. Минут через 7 вышел уже другой мужчина и завел нас за ворота, на открытую территорию, где и располагался музей под открытым небом. 

Не знаю, как вам, а мне очень нравится рассматривать старинные вещи. В голове возникают образы людей, которые пользовались теми или иными предметами. Вот старинный фен. В каком пеньюаре была одета девушка, которая сушила им волосы? 

Умилили деревянные игрушки. Краска потрескалась, но дерево хорошо сохранилось.

На пианино даже получилось поиграть)

Тут можно разместить пошивочный цех. Правда, древний ) и швей посадить, в длинных темных платьях с белыми воротничками.

Можно попытаться сделать селфи ФЭДом -3...

 ... и напечатать фотки.

Тут головы Ленина чувствуют себя, как дома, в этом красном уголке. Уверена, ночами они обсуждают политическую ситуацию в стране)

И маленькое видео )) 

Лілі Хайд "Омріяний край"

Ця книга про любовь до свого краю, до свого роду та важкий шлях додому.

Останні події в у моїй країні змусили мене звернутися до історії. Те, що раніше не цікавило, не приваблювало, стало актуальним. Тож не випадково я почула про презентацію цієї книги та опинилась у Книгарні Є, щоб придбати її.

В мене завжди були досить теплі відносини з книгами. Не можу читати електронні версії, бо важливо не тільки бачити літери, але й відчувати поруч друга. Тримати в руках, перегортати сторінки, вдихати тонкий аромат паперу - це те, без чого не можна сприйняти дух книги.

Тримати у руках "Омріяний край" - це тактильне задоволення! У книги не зовсім звичайний формат. Папір вершкового кольору дуже схожий на акварельний. А від обкладинки наче чути аромат кави. Кожна глава починається із чорно - білої фотографії, яка передає настрії та переносить у кримсько - татарське село Адим-Чокрак.

Дванадцятирічна Софі повертається зі своєю родиною до Криму. Змінюється її життя: від безтурботних дитячих мрій до дорослих реалій переселенців - кримчан.

 Війна, смерть, любовь, життя, надія, сила, дух, віра - все це є у романі. Він дає можливість зануритися у кримські події з радянських часів, під час війни, потім департації та повернення майже через 50 років. 

Якщо я скажу "мені дуже сподобалося" то не зможу передати того, що відчула за кілька днів читання. Тож, раджу прочитати роман.

Лілі Хайд - британська письменниця, журналістка, редактор, громадський адвокат. Більше десяти років вона жила і працювала в Україні. Роман був виданий у Великобританії (2008), перекладен на французьку (2011), кримсько - татарську (2013) та украінську (2014). 

На жаль, сумні сторінки в житті кримських татар не закінчуються...

Початок )

Доброго дня!

Сьогодні субота, 22 червня 2014 року!

Я відкриваю нові сторінки свого блогу.

Кому цікаво - старий був тут )